Проаналізовано проблему забезпечення власної безпеки України за умов фактичного зниження оборонної могутності. У контексті зовнішньополітичних і власне військових загроз обгрунтовано тенденції, які перешкоджають становленню цільсної структури системи національної безпеки України.

Анализируется проблема обеспечения Украиной собственной безопасности в условиях фактического снижения оборонной мощи. Сквозь систему внешнеполитических и собственно военных угроз обосновываются тенденции, мешающие становлению цельной структуры системынациональной безопасности Украины

The problem of securing by Ukraine its safety in conditions of reducing the defensive power is analyzing. Through the system of outer politics and war menaces are basing the directions, that disturb the development of whole structure of system of national security of Ukraine

Ключ. слова: Збройні сили України, цивілізаційний фактор
Індекс рубрикатора НБУВ: Ц4,8(4/8)

Рубрики:

Збройні сили в цілому

Шифр НБУВ: Ж16653 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено спробу розглянути світоглядно-методологічні орієнтири сучасної військової науки за умов виникнення нових глобальних загроз та асиметричних викликів. Розглянуто підсистеми військового знання: військово-соціальну, військово-спеціальну та військово-специфічну. Особливе місце в системі наукових знань про війну, мир та армію відведено воєнній доктрині держави: її змісту, принциповим положенням. У плані поглиблення та корегування методологічних основ системи військово-наукових знань наголошено на необхідності в уточненні та збагаченні змісту її фундаментальних категорій, до яких належать "війна", "мир", "армія", "причини війни", "джерела військової небезпеки" тощо.

Проаналізовано та розкрито крізь призму соціально-філософської рефлексії деякі соціокультурні, організаційні та суто військові засоби боротьби з тероризмом. Наголошено на зміні орієнтирів свідомості, переорієнтації масової свідомості з культу сили на культ ненасилля; переміщенні духовних акцентів у вихованні людини з егоїстичного індивідуалізму на надіндивідуальні та трансцендентальні духовні принципи; на організації на міжнародному рівні скоординованої роботи з вироблення загальних понять, що стосуються самого визначення тероризму та його складових частин і ознак тощо. У світлі воєнних засобів боротьби з тероризмом розглянуто концепцію асиметричних війн.

Проаналізовано сутність і зміст свідомості воєнної безпеки (СВБ). Розглянуто компоненти СВБ: політичний і правовий. Особливу увагу приділено аналізу ментальної складової СВБ. Зроблено спробу розкрити механізм формування воєнної безпеки в Збройних силах України. Зроблено висновок, що формування СВБ є складним, багатогранним процесом переходу зовнішніх вимог до СВБ на загальносоціальному та військово-соціальному рівнях у внутрішні переконання, якості та характеристики воїна. Це - поєднання в єдиний "сплав" інтелектуальної, емоційної та вольової складових духовного світу особистості воїна та матеріальних умов його життєдіяльності, що виражається в готовності військовослужбовця до захисту життєво важливих національних інтересів країни.

Дисертацію присвячено питанням філософсько-соціологічного аналізу впливу преси на соціалізацію особистості військовослужбовця Збройних Сил України на сучасному етапі. Розглядаються методологічні проблеми взаємозв'язку соціалізації військовослужбовця та військової преси. Розкриті сутність та особливість соціалізації у військовому середовищі, аналізується роль і місце військових друкованих видань в процесі соціалізації воїна. Обгрунтована філософська методологія аналізу впливу військової преси на соціальні, політичні та духовні процеси життєдіяльності Збройних Сил.

Запропоновано філософську концепцію місця та ролі воєнної могутності та воєнної сили держави у системі збереження гомеостазису суспільства, що трансформується. Обгрунтовано суть і розкрито особливості соціальних систем трансформативного типу. Здійснено аналіз стійкості та лабільності такої системи через дію варіативних величин, їх роль у системі суспільних відносин. Визначено умови та принципи функціонування трансформативної соціальної системи, що дозволяють їй забезпечувати стійкість і стабільність. Досліджено динаміку перехідних процесів у період трансформацій. Обгрунтовано систему силового забезпечення гомеостазису суспільства. Визначено, що її основою є воєнна могутність держави. Висвітлено детермінацію державної діяльності у силовому забезпеченні гомеостазису суспільства. Розкрито суть механізму забезпечення силового збереження гомеостазису та його типології. Виокремлено основні компоненти структури такого механізму за умов соціокультурних змін.

Висвітлено історію філософії та її значення для формування філософської культури військових кадрів, роль філософії у розвитку суспільства та Збройних сил України. Розкрито проблеми онтології та гносеології, сутність теорії пізнання, особливості філософського вчення про буття та матерію. Проаналізовано філософські проблеми походження і буття людини, розглянуто основні закони діалектики. Викладено основи соціальної філософії, соціально-філософську концепцію суспільства. Увагу приділено проблемам етики та естетики, логіки, релігієзнавства.

Розкрито одну з сучасних точок зору на роль та місію вищої освіти в XXI ст. та проаналізовано нову освітню парадигму, яка відповідає основним принципам розвитку світової цивілізації і яка має змінити традиційну освітню парадигму, що й донині домінує у вищих навчальних закладах (ВНЗ), де найчастіше відбувається процес трансляції певної кількості знання від викладача студентові. Завдання ВНЗ на сучасному етапі розвитку цивілізації - навчити кожного студента, що можливо досягнути лише в межах нової освітньої парадигми.

Визначено характер війн та збройної боротьби на початку XXI ст. Розкрито складову сучасної збройної боротьби. Надано аналіз поглядів військових фахівців щодо сфер розгортання збройної боротьби.

Визначено характер війн і збройної боротьби на початку XXI ст. Розкрито складові сучасної збройної боротьби. Надано аналіз поглядів військових фахівців щодо сфер розгортання збройної боротьби.

Осмислено сутність воєнної сили як засобу вирішення державами взаємних суперечностей на власну користь. Це явище об'єктивується у вигляді загрози війни, вторгнення, провокації, нападу, агресії, нанесення ударів тощо. Надано аналіз поглядів дослідників на сфери застосування сили за сучасних умов.

Висвітлено роль і місце політичної складової у силовому забезпеченні безпеки сучасного суспільства. Розкрито розуміння політичного фактора як складової воєнної могутності та воєнної сили держави. Доведено, що структура політичного фактора в рефлексії воєнно-силового забезпечення державою усталеного розвитку суспільства зумовлена структурними елементами воєнної політики та збігається з її якісними детермінантами.

Ствердженно, що однією із функцій освіти в сучасному суспільстві є забезпечення національної безпеки. Підкреслено, що освіта та національна безпека залежать одне від одного, бо виховання еліти суспільства - кваліфікованих фахівців в галузі економіки і політико-правових відносин, а також управлінського персоналу для проведення реформ в Україні - стає сьогодні однією з головних задач. Виникає необхідність у кадрах, здатних не тільки взяти у свої руки важелі влади, але й виражати та відстоювати національні інтереси держави. Стає очевидним, що сформувати продуктивну систему національної безпеки неможливо без створення досконалої та ефективної системи освіти.

Зазначено, що для реалізації принципів прогресивно-гуманістичної освітньої парадигми необхідно формувати та розвивати у студентів такі особистісні якості, які б сприяли вихованню самостійності, особистої відповідальності за розвиток власних інтелектуальних здатностей, необхідно навчити студентів учитися автономно та раціонально організувати свій навчальний процес.

Обгрунтовано ідею застосування синергетичного підходу для окреслення шляхів оптимізації освітньої системи, розглянуто особливості впливу синергетики на процес самоорганізації людини, на розвиток її творчих здібностей, на формування способів розширення власного кругозору та оновлення знань у процесі самоосвіти.

Розглянуто проблему осмислення характеру та змісту сучасної війни. З використанням історичного матеріалу доведено, що характер сучасної війни радикально змінюється, відрізняється від традиційного розуміння.

З'ясовано причини сучасного кризового стану освіти в Україні. Розкрито стратегічні завдання, що постали перед українською освітою і потребують вирішення у найближчій перспективі. Акцентовано увагу на змінах у статусі вищої школи. Підкреслено, що подальший розвиток і реформування системи вищої військової освіти здійснюються в контексті нового етапу модернізації національної системи вищої освіти. Запропоновано методологічні принципи реформування військової освіти, які гарантуватимуть якість підготовки офіцерів, серед яких: перехід до триступеневої структури вищої освіти; запровадження кредитно-модульної системи; запровадження інформаційно-комунікативних технологій; психолого-дидактична адаптація науково-педагогічних працівників до процесу перебудови вищої освіти.

Определены причины современного кризисного состояния образования Украины. Раскрыты стратегические задачи, стоящие перед украинским образованием и требующие незамедлительного решения. Акцентировано внимание на изменениях в статусе высшей школы. Подчеркнуто, что дальнейшее развитие и реформирование системы военного образования проходят в контексте нового этапа модернизации национальной системы высшего образования. Предложены методологические принципы реформирования военного образования, которые будут гарантировать качество подготовки офицеров, среди которых: переход к трехступенчатой структуре высшего образования; внедрение кредитно-модульной системы; внедрение информационно-коммуникационных технологий; психолого-дидактическая адаптация научно-педагогических работников к перестройке высшего образования.

From general methodological positions the problems of the modern system of education are analyzed. The strategic tasks placed before the syste'm of formation in Ukraine are formulated On the basis of the military education state analysis methodological principles of its reformation guarantying quality of preparation of officers are offered.

Осмислено аспекти проблеми світоглядних орієнтирів та світоглядних складників сучасної системи освіти в світлі нової освітянської парадигми, що повинна забезпечити створення можливостей для свідомого вибору їх особистістю. Розглянуто такі освітньо-виховні системи: насамперед, це система, заснована на трансцендентних цінностях і спрямована на наближення вихованця до абсолютної цінності, друга - заснована на соціоцентричних цінностях, третя - на антропоцентричних цінностях і спрямована на піднесення індивідуальності в структурі людських цінностей, четверта - заснована на національних цінностях, в центрі уваги якої є національна ідея. Охарактеризовано три типи освітніх систем, що мають різні підходи до формування цінностей освіти: традиційна, яка побудована на трьох постулатах: оволодіння знаннями, уміннями, навичками, засвоєння академічних знань, засвоєння цінностей моральності; раціоналістична, кредо якої: знання - це упорядкована сукупність об'єктивних фактів, розроблення технологій із застосуванням комп'ютерної техніки; гуманістична, сенсом освіти якої є особистісне самовираження людини, важливим аспектом якої є здійснення катарсису мислення. Акцентовано увагу на Болонських трансформаціях української освіти, їх комплексному характері, цілісності, системності в контексті актуалізації створення інших структур навчальних закладів.

Рассмотрены мировоззренческие составляющие современной формирующейся системы образования. Раскрыты особенности образовательных систем, имеющих разные подходы к формированию и выбору ценностей образования, определены их особенности в контексте личностного самовыражения, самоутверждения человека как возможности наиболее полно и адекватно отвечать природе человеческого "Я".

An attempt to consider the world view constituents of the modern formed system of education is undertaken in the article. The features of the educational systems, having the different going near forming and choice of values of education are exposed, their features are certain in the context of personality self-expression, self-affirmations of man, as possibility is most full and it is adequate to answer nature of human УIФ.

Розкрито філософські, соціологічні, культурологічні аспекти існування соціально-гуманітарного простору України за умов глобальних викликів. Розкрито основні тенденції та риси світових глобалізаційних процесів. Проаналізовано особливості національного освітньо-культурного простору у системі глобалізованого світу. Охарактеризовано правову сферу за умов глобалізаційних впливів. Розкрито сутність ідей сталого розвитку та екологічних тенденцій. Досліджено динаміку взаємодії глобальних процесів сучасності та розвитку української культури і духовного життя українського суспільства на початку ХХІ ст.